Історія справи

Постанова ВСУ від 01.12.2015 року у справі №800/238/15
Постанова ВАСУ від 28.07.2015 року у справі №800/238/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2015 року м. Київ справа № 800/238/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Веденяпіна О.А.,

Зайцева М.П.,

Карася О.В.,

Лосєва А.М.,

та секретаря Бруя О.Д.,

за участю:

позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - Гуцала Д.С.,

третьої особи на стороні позивачів - ОСОБА_6,

представників третьої особи на стороні відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3

до Президента України Порошенка Петра Олексійовича

треті особи: Голова Національного банку України ОСОБА_12, ОСОБА_6

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У липні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулися до Вищого адміністративного суду України з адміністративним позовом до Президента України Порошенка П.О., треті особи: Голова Національного банку України ОСОБА_12, ОСОБА_6, в якому просять:

- визнати протиправними дії Президента України Порошенка П.О., що полягають у внесенні подання в порядку статті 106 Конституції України щодо призначення Головою Національного банку України ОСОБА_12, особи, яка не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про Національний банк України»;

- визнати протиправною бездіяльність Президента України Порошенка П.О. стосовно невиконання тривалий час та у розумні строки своїх повноважень відповідно до статті 106 Конституції України щодо звільнення Голови Національного банку України ОСОБА_12, у зв'язку із встановленням факту надання недостовірної інформації при призначені її на посаду;

- зобов'язати Президента України Порошенка П.О. внести до Верховної Ради України подання про звільнення Голови Національного банку України ОСОБА_12

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зазначили, що матеріалами службового розслідування ОСОБА_14, опублікованого на сайті RBC.UA 2 червня 2015 року, встановлено, що Голова Національного банку України ОСОБА_12 не мала права претендувати на вказану посаду, оскільки подала до Президента України та Верховної Ради України недостовірні відомості про себе. Так, в порушення вимог статті 18 Закону України «Про Національний банк України», ОСОБА_12 до призначення Головою НБУ мала загальний стаж роботи на керівних посадах в банках лише 9 років 8,5 місяців, замість потрібних 10 років.

Позивачі та третя особа на стороні позивачів - ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви та просили її задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача та третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_12 у судовому засідання надали пояснення, аналогічні письмових заперечень, поданих ними через канцелярію суду, в яких просять у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Згідно пункту 18 частини першої статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради України належить призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України. Аналогічна правова норма закріплена у частині першій статті 207 Регламенту Верховної Ради України та статті 18 Закону України «Про Національний банк України».

Так, частинами першою, другою, третьою, четвертою, п'ятою статті 18 Закону України «Про Національний банк України» врегульовано, що Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України строком на сім років. Одна й та сама особа не може бути Головою Національного банку більше ніж два строки поспіль.

Головою Національного банку може бути громадянин України, який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту у галузі економіки чи фінансів або науковий ступінь у галузі економіки чи фінансів і при цьому має не менше 10 років досвіду роботи в органі законодавчої влади або на керівних посадах в інших органах державної влади та державних органах, які забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової, економічної чи правової політики, або на керівних посадах у міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах у банку, або наукової роботи за фінансовою, економічною чи правовою тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема, не має судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом порядку.

Особа не може бути Головою Національного банку, якщо вона має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної партії, або є керівником чи входить до складу керівного органу юридичної особи (за винятком Національного банку), або є прямим чи опосередкованим власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв) юридичної особи. На час перебування на посаді Голова Національного банку зупиняє членство в політичній партії.

Для призначення Головою Національного банку кандидат на цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його кандидатури вимогам, установленим частинами третьою та четвертою цієї статті.

Підставою для звільнення Голови Національного банку з посади, передбаченою пунктом 7 частини 8 статті 18 Закону України «Про Національний банк України», зокрема є встановлення факту надання недостовірної інформації при призначенні на посаду Голови Національного банку.

Відповідно до статті 207 Регламенту Верховної Ради України питання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України розглядається Верховною Радою згідно з пунктом 18 частини першої статті 85 Конституції України за поданням Президента України, яке оголошує уповноважена ним особа. Стосовно кандидата на посаду Голови Національного банку України подаються відомості, зазначені в частині другій статті 205 цього Регламенту.

Комітет, до предмета відання якого належить таке питання, готує відповідне рішення та має право на виступ свого представника за результатами розгляду в комітеті питання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України.

Про призначення на посаду чи звільнення з посади Голови Національного банку України після обговорення кандидатури (або результатів діяльності) Верховна Рада відкритим голосуванням приймає рішення, яке оформляється відповідною постановою Верховної Ради.

За результатами розгляду подання президента України, Верховна Рада України своєю постановою від 19 червня 2014 року № 1530-VII призначила ОСОБА_12 Головою Національного банку України.

При ухваленні даної постанови, зауважень щодо подання Президента України про призначення ОСОБА_12 Головою Національного банку України до Верховної Ради України не надходило. На даний час, постанова від 19 червня 2014 року № 1530-VII ніким не оскаржена та не скасована.

Як вбачається із оглянутої у судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_12, наявний в останньої трудовий стаж роботи на керівних посадах у банку відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про Національний банк України».

При цьому, зі змісту Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Повноваження суду при вирішенні адміністративної справи визначені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, пунктом 2 частини 1 цієї статті визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення або вчинити певні дії.

Разом з тим, у випадку, коли суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), з урахуванням встановлених судом обставин.

Отже, виходячи з аналізу наведених правових норм, подання про призначення та звільнення Голови Національного банку України є дискреційними повноваженнями Президента України та Верховної Ради України.

Крім того, подання Президента України та постанова Верховної Ради України про призначення та/або звільнення з посади Голови Національного банку України є актом індивідуальної дії та відповідно стосується особи, яка призначається на цю посаду, та ніякою мірою безпосередньо не зачіпає права, свободи та інтереси ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Не належать позивачі і до суб'єктів на яких поширюються правовідносини, пов'язані з призначенням та звільненням Голови Національного банку України.

Таким чином, з'ясувавши обставини справи та перевіривши докази, які були досліджені в судовому засіданні, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, оскільки Президент України не допускав протиправної бездіяльності та діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а порушень прав, свобод та інтересів позивачів у даній сфері, встановлено не було.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2008 року № 08/209.

Разом з тим, доводи третьої особи ОСОБА_12 стосовно пропуску позивачами шестимісячного строку звернення до суду, є безпідставними, оскільки згідно сайту інформаційного агентства RBC.UA, 2 червня 2015 року було опубліковано матеріали службового розслідування ОСОБА_14, яким встановлено нібито відсутність у ОСОБА_12 права претендувати на посаду Голови Національного банку України.

І відповідно, саме 2 червня 2015 року, зокрема, після публікації зазначеного журналістського розслідування, позивачам стало відомо про даний факт, тоді як з даним позовом до суду позивачі звернулися 02 липня 2015 року, тобто з додержанням строків передбачених статтею 99 Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 18, 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до Президента України Порошенка Петра Олексійовича, треті особи: Голова Національного банку України ОСОБА_12, ОСОБА_6, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постанова підлягає перегляду Верховним судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

О.В. Карась

А.М. Лосєв